ФОТОФАКТ

Проте новор╕чн╕ ялинки, скинут╕ з╕ святкових п'╓дестал╕в могли б приносити користь. Рок╕в десять тому у нас збиралися зайнятись переробкою новор╕чних ялин -- перетворювати ╖х на в╕там╕нне борошно, тирсу на деревопереробних п╕дпри╓мствах та ╕нше. Але так ╕ не з╕бралися...

Тепер на це не вистача╓ грошей, ╕ нав╕ть деяк╕ п╕дпри╓мства перепроф╕льовано чи приватизовано.

Тож, схоже, ще не один р╕к на звалищах палитимуть багаття з ялинок, додаючи в атмосферу м╕ста к╕птяву.

Руслана Н╤КОЛА╢НКО.

  Змiст

Питання про вид╕лення позики обговорювалося в ход╕ останньо╖ зустр╕ч╕ кер╕вника департаменту кра╖н СНД МФК -- в╕дд╕лення Всесв╕тнього Банку Р╕чарда Ранк╕на з представниками Ки╖вско╖ м╕сько╖ держадм╕н╕страц╕╖ ╕ СП "Театральний".

МФК готова надати кредит одразу ж п╕сля оформлення прав власност╕ та земельних в╕дносин СП "Театральний" з м╕стом.

Як пов╕домив журнал╕стам заступник голови м╕ськадм╕н╕страц╕╖ Володимир Яловий, умовами надання МФК кредиту ╓ перере╓страц╕я статуту СП "Театральний", п╕дписання загально╖ угоди, окремо╖ угоди про оренду д╕лянки земл╕ строком на 49 рок╕в, а також передача у власн╕сть СП буд╕вель, в яких розташований готель.

П╕сля виконання цих умов МФК гаранту╓ ф╕нансування завершення буд╕вництва готелю. В.Яловий вважа╓, що об'╓кт може бути введеним у д╕ю через 12-15 м╕сяц╕в з моменту початку ф╕нансування.

М╕ж тим, кер╕вництво столиц╕ висува╓ зустр╕чну умову -- повернення м╕сту вже вкладених у цей об'╓кт кошт╕в у доларовому екв╕валент╕, а також вартост╕ майна, розташованого на ц╕й д╕лянц╕, що оц╕ню╓ться приблизно у 3 млн. долар╕в.

В.Яловий зазначив, що з ус╕х цих питань на зустр╕ч╕ було досягнуто "повного вза╓морозум╕ння стор╕н".

Заступник начальника рег╕онального в╕дд╕лення Фонду держмайна по Ки╓ву В╕ктор Б╕лич пов╕домив, що укра╖нськ╕й сторон╕ належатиме 25% статутного фонду СП "Театральний", в тому числ╕ 20% -- м╕сту ╕ 5% -- СП "Н╕гма", яке займатиметься "безпосередньо орган╕зац╕╓ю", узгоджуватиме п╕дготовку документ╕в проекту, а також братиме участь у ф╕нансуванн╕.

В.Б╕лич п╕дкреслив, що СП "Н╕гма" -- один ╕з засновник╕в СП "Театральний" -- "абсолютно легальна, д╕юча в Ки╓в╕ структура, за якою стоять конкретн╕ справи а також бажання сп╕впрацювати з м╕стом".

Частка МФК у статутному фонд╕ СП становитиме 75%. В.Б╕лич пояснив, що МФК вносить близько 19,5 млн. долар╕в у вигляд╕ прямого ф╕нансового внеску у статутний фонд СП, решта 22 млн.долар╕в -- кредитування буд╕вництва готелю.

МФК розрахову╓ повернути вкладен╕ кошти через 5-7 рок╕в, п╕сля чого готель ма╓ стати прибутковим. Контроль за ф╕нансовою д╕яльн╕стю готелю повн╕стю збер╕га╓ться за укра╖нською стороною.

За даними Головного управл╕ння арх╕тектури Ки╓ва, загальна кошторисна варт╕сть буд╕вельних роб╕т становить 51,7 млн. долар╕в. За станом на 1 листопада 1998 року були виконан╕ роботи на суму 14,7 млн. грн., з них з м╕ського бюджету оплачено 12,3 млн. грн.

╤нф. "ВК".

  Змiст

╤м ╕ зайва коп╕йчина не завадить, проте ц╕ люди не мають часу, бажання чи здоров'я довго стояти на ринку, тому ладн╕ продати св╕й товар дешевше, аби швидше. Саме через це на одному ринку один ╕ той самий товар прода╓ться ╕нод╕ за дуже р╕зними ц╕нами. Але т╕, хто прода╓ щодня ╕ дорожче, стоять на найб╕льш пожвавлених м╕сцях, де покупц╕в б╕льше, а випадков╕ продавц╕ змушен╕ торгувати добротним ╕ дешевим товаром у найв╕ддалених закутках, де ╕ покупц╕в мало, ╕ торг╕вля не йде. От вони ╕ починають торгувати за межами ринку. Покупц╕ до цього вже звикли. Проте ╕ сюди перебралися хитр╕ перекупники, а за ними -- м╕л╕ц╕я.

Та вих╕д ╕з становища ╓. Аби привабити до ринку продавц╕в ╕з сво╓ю дешевою городиною, сл╕д на кожному базар╕ вид╕лити та позначити хоча б по 1-2 ряди прилавк╕в спец╕ально для тих, хто хоче продати свою продукц╕ю швидко ╕ дешево. Щоб м╕сця в цих рядах не займали перекупники, обов'язковою умовою торг╕вл╕ тут ма╓ стати ц╕на на товар -- на 20-40% менша, н╕ж в ╕нших рядах. Другою умовою ма╓ стати терм╕н дозволу на торг╕влю -- не б╕льш як 3-4 години. Звичайно, ╕ плата за торгове м╕сце повинна бути в 3-4 рази меншою, та й розм╕р м╕сця може бути значно меншим. Бо заплатити повний зб╕р за продаж десяти жмутк╕в кропу чи петрушки, двох-трьох к╕лограм╕в моркви чи склянки квасол╕ продавець не зможе ╕ не захоче.

Адм╕н╕страц╕я ринк╕в в╕д цього теж вигра╓, бо зб╕льшить к╕льк╕сть торгових м╕сць у таких рядах, протягом дня зможе надавати ╖х у користування б╕льш╕й к╕лькост╕ продавц╕в. Та й м╕л╕ц╕╖ за межами ринк╕в буде менше роботи.

Валентин КОЖЕВНИКОВ.

  Змiст

╤нф. "ВК".

  Змiст

П╕д╕брати ключ╕ просто

Т╕нейджери п╕д╕брали ключ╕ до вх╕дних дверей квартири будинку по вулиц╕ Смолича й викрали зв╕дти в╕деоапаратуру. Через п'ять годин за м╕сцем проживання прац╕вники м╕л╕ц╕╖ затримали двох п'ятнадцятир╕чних киян-меломан╕в ╕ ╖м тепер не до музики ╕ "в╕дик╕в".

Руслана Н╤КОЛА╢НКО.

  Змiст

Поки молодичка накручувала диск ╕ з кимось розмовляла, у квартиру знову подзвонили. Начебто для перев╕рки прийшов м╕л╕ц╕онер з╕ сво╖м колегою у цив╕льному. Людина спостережлива в╕дразу ж пом╕тила б нев╕дпов╕дн╕сть в одяз╕ "правоохоронця". Чого, скаж╕мо, варте було по╓днання на ньому форменного плаща старого зразка... з чорними джинсами. Та й зовн╕ "старший сержант" скидався б╕льше на якогось волоцюгу.

Певно, на ╕ноземц╕в под╕яла "маг╕я погон╕в". Вони законослухняно показали паспорти. Та в╕зитерам потр╕бн╕ були не документи. Вихопивши нож╕, перевертн╕ накинулися на студент╕в. Але й т╕ виявилися не з боягуз╕в ╕ нав╕ть зум╕ли обеззбро╖ти одного з нападник╕в. В╕дчувши, що запахло смаленим, "цив╕льний" з "онукою" (вона, як виявилось була з т╕╓╖ ж компан╕╖) накивав п'ятами. А "м╕л╕ц╕онера" затримали справжн╕ патрульн╕, як╕ оперативно прибули за викликом потерп╕лих.

Подробиц╕ крим╕нально╖ ╕стор╕╖, що трапилась у минул╕ вих╕дн╕, ма╓ з'ясувати сл╕дство.

Олександр ХАРЛАМОВ,

прес-служба ГУ МВС Укра╖ни в м.Ки╓в╕.

  Змiст

Практика доводить, що туристськ╕ мандр╕вки не лише ф╕зично, а й ╕нтелектуально розвивають д╕тей. Вони вчаться знаходити вих╕д з╕ складних житт╓вих ситуац╕й, п╕знають р╕дний край ╕, виростають патр╕отами. Д╕тлахи краще засвоюють географ╕ю, ботан╕ку, зоолог╕ю, ╕стор╕ю ╕ стають всеб╕чно розвиненими людьми. А викладач╕, вирушаючи разом з д╕тьми в мандри, мають чудову нагоду краще зрозум╕ти сво╖х учн╕в, посп╕лкуватися з кожним ╕з них.

Сем╕нар з╕брав викладач╕в р╕зних предмет╕в. ╤м було чим под╕литися одне з одним, поставити запитання та почути на них в╕дпов╕д╕. Значення туристсько-кра╓знавчо╖ роботи прекрасно розум╕ють ╕ кер╕вники м╕ста. Наприклад, начальник управл╕ння осв╕ти не пропустив жодного сем╕нару, а цього року пройшов ш╕стнадцятий! На нього зав╕тав ╕ заступник голови Ки╖всько╖ держадм╕н╕страц╕╖ Анатол╕й Тимчик ╕ начальник Головного управл╕ння осв╕ти, заслужений прац╕вник народно╖ осв╕ти Укра╖ни Борис Жебровський. На сем╕нар при╖хали гост╕ з ╕нших кра╖н, ╕ розпов╕ли як проводиться туристсько-кра╓знавча робота у загальноосв╕тн╕х школах у них.

П╕д час сем╕нару "за вагомий особистий внесок у створення духовних ╕ матер╕альних ц╕нностей та досягнення високо╖ майстерност╕ у профес╕йн╕й д╕яльност╕" вручили подяки голови м╕ськдержадм╕н╕страц╕╖, ц╕нн╕ подарунки (╕менн╕ годинники), нагрудн╕ знаки. ╤х одержали Людмила Матлавська, вчитель л╕цею N 208; Мар╕я Бакуненко, методист М╕жнародного центру дитячо-юнацького туризму; Олександр Кал╕нк╕н, кер╕вник гуртк╕в М╕жнародного центру дитячо-юнацького туризму. Вручено також 9 похвальних грамот.

Руслана Н╤КОЛА╢НКО.

  Змiст

С.ДЕНИСОВА.

На запитання нашого читача в╕дпов╕да╓ юридична ф╕рма "Едвайзер" (тел.226-27-04).

В╕дпов╕дно до пункту 17 "Правил продажу продовольчих товар╕в", затверджених наказом М╕н╕стерства зовн╕шн╕х економ╕чних зв'язк╕в ╕ торг╕вл╕ Укра╖ни в╕д 28.12.94 р. N 237 ╕з зм╕нами й доповненнями, заре╓строваними у М╕нюст╕ 17.01.95 р. за N 9/545, хл╕б ╕ хл╕бобулочн╕ вироби можуть перебувати в продажу (при температур╕ не менше 6 градус╕в за Цельс╕╓м та вологост╕ 75 в╕дсотк╕в) п╕сля вийняття з печ╕:

-- 36 годин -- хл╕б з житнього та житньо-пшеничного оббитого ╕ житнього обдирного борошна, а також з сум╕ш╕ пшеничного ╕ житнього сортового борошна;

-- 24 години -- хл╕б з пшенично-житнього та пшенишного оббитого борошна, хл╕б ╕ хл╕бобулочн╕ вироби вагою понад 200 грам╕в з сорт╕в пшеничного та житнього с╕яного борошна;

-- 16 годин -- др╕бноштучн╕ вироби вагою 200 грам╕в ╕ менш╕ (включаючи бублики).

П╕сля зак╕нчення цих терм╕н╕в реал╕зац╕я хл╕ба та хл╕бобулочних вироб╕в забороня╓ться ╕ вони зн╕маються з продажу. Кожна парт╕я хл╕бобулочних вироб╕в повинна супроводжуватися в╕дпов╕дними документами, в яких зазнача╓ться дата виготовлення та година вийняття з печ╕, в╕д чого обчислю╓ться допустимий терм╕н реал╕зац╕╖ хл╕бобулочних вироб╕в.

  Змiст

-- Чим, на Вашу думку, викликане, останн╕м часом, посилення уваги сусп╕льства до проблеми самоврядування?

-- Хоч би якими р╕зними були шляхи становлення м╕сцевого самоврядування у р╕зних кра╖нах, ╕сну╓ одна сп╕льна особлив╕сть -- принципова вза╓мозалежн╕сть м╕ж р╕внями розвитку демократ╕╖ ╕ ╕нститут╕в м╕сцевого самоврядування. Не випадково першими кроками нацист╕в, спрямованими на перетворення Н╕меччини з демократично╖ на тотал╕тарну державу, стали л╕кв╕дац╕я профсп╕лок та в╕дмова в╕д в╕льних вибор╕в орган╕в м╕сцево╖ влади. Перш╕, як в╕домо, захищають ╕нтереси громадян за профес╕йним, друг╕ -- за територ╕альним принципами. У обох випадках йдеться про можлив╕сть в╕дстоювання прав та свобод зусиллями самих же громадян. Без урахування цих двох складових буде лише ╕м╕тац╕я справжньо╖ демократ╕╖ та правово╖ держави.

╤ саме тому, в╕д 1 с╕чня цього року в Польщ╕ основну повноту влади у вир╕шенн╕ проблем орган╕зац╕╖ життя громадян передано гм╕нам ш╕стнадцяти во╓водств, под╕бно до нин╕шнього земельного устрою ФРН.

Держава не повинна брати на себе завдання, що ╖х здатн╕ вир╕шувати органи м╕сцевого самоврядування. Адже хто ще може краще знати м╕сцев╕ проблеми, н╕ж люди, котр╕ безпосередньо живуть у ц╕й м╕сцевост╕? До того ж, на в╕дм╕ну в╕д центрально╖ влади, влада м╕сцева у форм╕ чи то с╕льського голови, чи то м╕сько╖ ради може бути повн╕стю "прозорою" для ╖╖ виборц╕в та безпосередньо контрольованою ними.

-- Проте ми вс╕ добре зна╓мо, що школи майже не опалюються, м╕ста (не кажучи вже про села) не осв╕тлюються, а см╕ття не вивозиться...

-- Для того, щоб люди в╕дчули реальну користь м╕сцевого самоврядування, ╕сну╓ певна умова: м╕сцева влада повинна мати конкретн╕ важел╕ впливу на ситуац╕ю, тобто достатн╕ орган╕зац╕йно-правов╕ й матер╕ально-ф╕нансов╕ ресурси для вир╕шення проблем сво╖х с╕л та м╕ст. Т╕льки у цьому випадку у член╕в територ╕альних громад з'явиться бажання, а головне -- мотивац╕я брати участь в управл╕нн╕ власним селом чи м╕стом, формувати м╕сцеву владу.

На жаль, незважаючи на прийняття Закону "Про м╕сцеве самоврядування" ця умова у нас поки що залиша╓ться невиконаною. Подив╕ться, як форму╓ться, наприклад, бюджет невеличкого м╕ста! Щороку районна рада встановлю╓ для нього нов╕ нормативи в╕драхувань в╕д загальнодержавних податк╕в. У свою чергу, районний бюджет склада╓ться не районною радою, а районною державною адм╕н╕страц╕╓ю, тобто органом центрально╖ влади. Таким чином, невеличке м╕стечко ф╕нансово опиня╓ться майже повн╕стю залежним в╕д чиновник╕в з райф╕нв╕дд╕лу. Останн╕ ж залежать в╕д обласно╖ держадм╕н╕страц╕╖. Як бачимо, стара "вертикаль" виконавчо╖ влади, до яко╖ ╕нод╕ нас так закликають повернутися, насправд╕ н╕куди не д╕лася.

Вона ╕сну╓, принаймн╕ як форма перерозпод╕лу бюджетних кошт╕в. М╕стечко в╕дда╓ вс╕ сво╖ кошти до державного бюджету, ╕ лише пот╕м чиновники з м╕сцевих державних адм╕н╕страц╕й вир╕шують, який в╕дсоток з них повернути до бюджету м╕стечка. Сьогодн╕ це лише 20 коп╕йок з кожно╖ гривн╕ надходжень. Ось ╕ володарюй!

-- Який же вих╕д з ц╕╓╖ ситуац╕╖ бачать укра╖нськ╕ соц╕ал-демократи?

-- По-перше, це комплексне реформування системи м╕сцевого самоврядування в Укра╖н╕. По-друге, виходячи з Конституц╕╖, нам необх╕дно раз ╕ назавжди визначитися з поняттям суб'╓кта м╕сцевого самоврядування. В╕дпов╕дно до конституц╕йних положень, суб'╓ктом м╕сцевого самоврядування може бути лише територ╕альна громада -- тобто жител╕ села, селища або м╕ста. Проте у нас ще й дос╕ розр╕зняються м╕ста районного та обласного п╕дпорядкування. Як це узгоджу╓ться з Конституц╕╓ю? Чи може м╕сто загалом бути комусь або чомусь п╕дпорядковане?

Бюджети район╕в та областей, на мо╓ переконання, мають формуватися не державними адм╕н╕страц╕ями, як це робиться зараз, а в╕дпов╕дними радами. Без ц╕╓╖ радикально╖ та докор╕нно╖ зм╕ни нам н╕коли не вдасться сформувати нормально╖ системи м╕сцевого самоврядування.

-- У чому ж тод╕ поляга╓, на Вашу думку, роль м╕сцевих державних адм╕н╕страц╕й?

-- Сьогодн╕ ми ма╓мо неприродну ситуац╕ю, коли м╕сцев╕ державн╕ адм╕н╕страц╕╖ фактично виступають у рол╕ виконавчих орган╕в районних та обласних рад. ╤ це при тому, що пр╕оритети д╕яльност╕ адм╕н╕страц╕й та рад ╕нод╕ дуже сильно в╕др╕зняються. Саме це й ╓ причиною перманентних конфл╕кт╕в м╕ж представницькою та виконавчою владою. За сво╓ю природою м╕сцев╕ державн╕ адм╕н╕страц╕╖ як органи центрально╖ виконавчо╖ влади на м╕сцях повинн╕ виконувати загальнодержавн╕ функц╕╖, як╕ не можна передавати до компетенц╕╖ орган╕в м╕сцевого самоврядування. Це питання управл╕ння об'╓ктами державно╖ власност╕, оборона, нагляд за дотриманням законност╕ ╕ правопорядку. Я також под╕ляю ту думку, що медицина та соц╕альний захист мають бути прерогативою держави. Решту ж повноважень сл╕д передати органам м╕сцевого самоврядування, яким необх╕дно надати право створювати сво╖ власн╕ повноц╕нн╕ виконавч╕ органи.

-- Що, на Вашу думку, заважа╓ створенню реально╖ системи м╕сцевого самоврядування в Укра╖н╕?

-- Насамперед в╕дсутн╕сть у кер╕вництва кра╖ни пол╕тично╖ вол╕ ╕, я сказав би, бажання реформувати ╕снуючу систему. ╤ це ц╕лком зрозум╕ло. Адже виконавча влада зац╕кавлена у збереженн╕ ╕снуючо╖ системи централ╕зованого перерозпод╕лу кошт╕в. Необх╕дно усв╕домити, що так чи ╕накше, але чиновницько-бюрократичний апарат виконавчо╖ влади чинитиме спротив будь-яким намаганням надати б╕льших повноважень рег╕онам.

-- Як ви вважа╓те, чи не становить "надання б╕льших повноважень рег╕онам" загрози територ╕альн╕й ц╕л╕сност╕ та суверен╕тету Укра╖ни, оск╕льки фактично йдеться про децентрал╕зац╕ю державного управл╕ння?

-- Н╕, не становить. Навпаки, найб╕льшою загрозою ц╕л╕сност╕ Укра╖ни ╓ сьогодн╕шня ситуац╕я, коли центр поклада╓ на рег╕они все б╕льше обов'язк╕в, не надаючи ╖м права на власн╕ матер╕ально-ф╕нансов╕ ресурси. За тако╖ ситуац╕╖ рано чи п╕зно рег╕ональн╕ ел╕ти почнуть робити певн╕ кроки в напрямку автоном╕зац╕╖. Н╕кому не потр╕бний такий "центр", який здатний лише витягувати з рег╕он╕в усе до останньо╖ крихти, не надаючи взам╕н нав╕ть пол╕тично╖ стаб╕льност╕. Враховуючи досить виразн╕ рег╕ональн╕ в╕дм╕нност╕ Укра╖ни, це може призвести до фатальних насл╕дк╕в. Ось чому адм╕н╕стративна реформа та реформа м╕сцевого самоврядування -- це питання, як╕ нин╕ сл╕д розглядати уже в контекст╕ нац╕онально╖ безпеки.

  Змiст

Спливають в пам'ят╕ под╕╖ мого босоногого дитинства в Новопетр╕вцях, тод╕ -- с╕льц╕ Ки╖всько╖ прим╕сько╖ смуги (тепер -- село Нов╕ Петр╕вц╕ Вишгородського району). Згадую голодомори ╕ роки репрес╕й. То були злочини системи.

А щодо знищення Межиг╕р'я, а точн╕ше Спасо-Преображенського монастиря, то це справа вже особисто С.В.Кос╕ора, який п╕сля пере╖зду ЦК КП(б)У та уряду Укра╖ни з Харкова до Ки╓ва в 1934 роц╕ вир╕шив знищити моностир ╕ побудувати там соб╕ дачу. Ось що залишилося в пам'ят╕.

З вражень 12-л╕тнього с╕льського хлопця про т╕ под╕╖.

З центру села Нов╕ Петр╕вц╕ до Дн╕пра веде вулиця Межиг╕рська. Вона виходить на гору Виноградну, зв╕дки я зробив останню фотограф╕ю Межиг╕р'я.

Коли йти вулицею Межиг╕рською, в╕д не╖ в╕дгалужу╓ться спуск в долину до Межиг╕рського монастиря. Внизу, п╕д горою Дзв╕нковою, м╕ститься знаменита "Дзвонкова криниця", ц╕лющу воду з яко╖ пив Тарас Григорович Шевчеко, коли був у Межиг╕р'╖ у 1843 роц╕.

Десь у район╕ "Дзвонково╖ криниц╕" почина╓ться р╕вчак, яким до Дн╕пра й монастиря ст╕кають чист╕ води багатьма струмк╕в ╕ джерел чистих джерел з-п╕д г╕р обаб╕ч дороги до монастрия. Вода в р╕вчаку була така холодна, що босон╕ж в нього неможливо було ступати.

Через р╕вчак дерев'яний м╕ст в╕в до п╕вн╕чних вор╕т монастрия. Перед входом на м╕ст п╕д горою Виноградною стояв двоповерховий порожн╕й будинок типу гуртожитку. Мабуть, тут зупинялися прочани, що сходилоися ╕ при╖жджали в Межиг╕р'я.

Монастир амф╕театром охоплювали гори, покрит╕ листяними (здеб╕льшого дуб) деревами. Поруч з монастирем був чудовий ставок з такою прозорою водою, що на глибин╕ було видно великих риб, що пов╕льно й гордо рухалися в п╕дводному царств╕. Навколо монастиря були побудован╕ висок╕, метр╕в 8-10 заввишки, фортечн╕ ст╕ни для захисту його ще в╕д наб╕г╕в половц╕в ╕ татар. На фортечних ст╕нах в деяких м╕сцях були майданчики для гармат, до монастиря було дво╓ вор╕т: п╕вн╕чн╕ -- з╕ сторони гори Виноградно╖, ╕ п╕вденн╕ -- в╕д Ки╓ва.

З л╕вого боку в╕д монастиря стояла п'ятикупольна Спасо-Преображенська церква, праворуч -- привор╕тня церква Св.Петра ╕ Павла. Внизу праворуч в╕д Спасо-Преображенсько╖ церкви йшли корпуси з кел╕ями для ченц╕в.

П╕д Пекарницькою горою над Дн╕пром ченцями була вирита печера.

Вх╕д у не╖ з боку ставка був завалений, а з боку Дн╕пра в╕н визирав з майже вертикально╖ ст╕ни-обриву з шарами п╕щаника та б╕лого й жовтого п╕ску.

Одного разу група хлопц╕в, ╕ я в ╖х числ╕, забралися в печеру. Вона чудово збереглася. За к╕лька метр╕в в╕д входу коридор печери роздвоювався. П╕шли праворуч, -- мабуть, до монастирського ставка, але нас через деякий час зустр╕в завал. Повернулися назад ╕ п╕шли л╕воруч, уздовж Дн╕пра, в напрямку Ки╓ва. Йшли обережно ╕ довго, думали, що д╕йдемо до Ки╓ва, але почав гаснути кишеньковий електрол╕хтарик ╕ ми, перелякан╕, повернулися назад.

Зараз печера з боку Дн╕пра замурована.

Одного разу вл╕тку ми з товаришем блукали берегом Дн╕пра нижче р╕вчака, що прот╕кав пред монастирем. Раптом здригнулася земля ╕ через наш╕ голови полет╕ло кам╕ння аж у Дн╕про. Ми зрозум╕ли, що це почали висаджувати в пов╕тря церкви та кел╕╖ Межиг╕рського монастиря.

Отак 1934 року почалося знищення святин╕ укра╖нського козацтва.

* * *

За переказами й ╕сторичними матер╕алами, першу церкву на одн╕й з г╕р Межиг╕р'я побудували греки в 988 р., тобто ще хрещенн╕ Ки╖всько╖ Рус╕. Ки╖вським митрополитом Св. Михайлом.

А вже 1161 року князь Андр╕й Боголюбський побудував у Межиг╕р'╖ першу цегляну церкву п╕д назвою Б╕лий Спас. У п╕дпорядкування церкви тод╕ входили села Вишгород, Нов╕ Петр╕вц╕ та Стриж╕вка. В╕д них церква одержувала данину: с╕но, мед, ╕нш╕ продукти. Вже тод╕ у монастир╕ вже було 150 ченц╕в. Можливо, що саме вони ╕ засадили виноградом гору Виноградну.

При нашест╕ хана Батия на стародавню Русь церкви Спаса Б╕лого монастиря ╕ Вишгородська Борисогл╕бська були знищен╕. Але монастир не зник ╕ продовжував ╕снувати, користуючись церквою Св.Спаса в с.Нов╕ Петр╕вц╕. Поступово в╕н повн╕стю в╕дновився ╕ функц╕онував до осен╕ 1482 р., коли Межиг╕рський Спаський монастир був знову знищений кримським ханом Менгл╕-Гире╓м.

Коли в Укра╖н╕ зароджувалось козацтво, польськ╕ корол╕ почали п╕дтримувати спроби козак╕в у в╕дродженн╕ Межиг╕рського монастиря, бо були зац╕кавлен╕ дружбою з козаками. А вже десь через 40 рок╕в польський князь Жигимонт Казимирович 12 березня 1523 року надав ки╖вському ╕╓ромонаху Михайлов╕ Щербин╕ право на волод╕ння запуст╕лим Межиг╕рським монастирем разом з належними до нього селами.

  Змiст