"Веч╕рн╕й Ки╖в".  19 сiчня 1999,  Недiля,  сторiнка 3

СИМВОЛИ ЧАСУ!

Стережиться вс╕ "Армагедону"!

Напевно, вс╕х нас без винятку шокувала трагед╕я, яка недавно сталася в шахтарському м╕ст╕ Червоноград╕, де внасл╕док навального штурму на двер╕ м╕сцевого к╕нотеатру п╕д ногами однол╕тк╕в загинуло к╕лька школяр╕в, ще ╕нш╕ хлопчики та д╕вчатка потрапили до реан╕мац╕╖.

Страшно осмислити цю под╕ю ╕ в╕дразу збагнути, хто ж там винуватець, хоча, як пов╕домили засоби масово╖ ╕нформац╕╖, з даного приводу вже порушено крим╕нальну справу. Можна дор╕кати директоров╕ к╕нотеатру за непронумерован╕ м╕сця у квитках, можна звертатися з претенз╕ями до вчител╕в за те, що вони не вишикували сво╖х вихованц╕в по одному, але ж в╕д цього загублен╕ життя не воскреснуть, ╕ що найжахлив╕ше -- не зникла ймов╕рн╕сть повторення такого ╕нциденту в будь-якому ╕ншому м╕сц╕ республ╕ки.

Бо х╕ба не могло статися таке саме, скаж╕мо, в Бородянц╕ п╕д час при╖зду столичного дуету сп╕вак╕в "Аква В╕та"? П╕дл╕тки так само рвонули на двер╕ великого залу Палацу культури ╕мен╕ Шевченка, ╕ лише спротив прац╕вник╕в м╕л╕ц╕╖ запоб╕г можливому лиху.

А спробуйте хто-небудь ╕з дорослих п╕д час перерви вв╕рватися у прим╕щення котро╖сь ╕з шк╕л, ле навчаються ваш╕ д╕ти! Мимовол╕ подасися назад, аби не бути збитим з н╕г ╕ стоптаним, наче табуном диких мустанг╕в!

А як подумати, то з кого ж нашим д╕тям брати приклад? Подив╕мося, як на Святошино доросл╕ штурмують двер╕ електрички, як тр╕щить п╕д дужими плечима дядьк╕в ╕ м╕цних перекупок благенький бородянський автобус. Про яку тут не то що культуру, а нав╕ть людянс╕ть говорити?

╤ не з╕тхаймо з полегк╕стю, що це в Червоноград╕, а не в нас, сталася така трагед╕я, бо вона в будь-яку мить може повторитися ╕ п╕д колесами святошинсько╖ електрички, ╕ на бородянському вокзал╕, ╕ при вход╕ в якусь середню школу. ╤, до реч╕, як пов╕домила телепередача "Ситуац╕я", вже сталася -- у Ки╓в╕, де юрба повалила чолов╕ка п╕д трамвай.

Г╕рко, що золот╕ правила: "Пропусти старшого, пожал╕й слабшого" начисто заглушив рев "бойовик╕в" ╕ цин╕зм сучасно╖ жорстоко╖ морал╕. ╤, мабуть, символ╕чно, що нещастя в Червоноград╕ трапилося саме при вход╕ на перегляд стр╕чки з такою злов╕сною назвою -- "Армагедон".

Стереж╕ться вс╕ АРМАГЕДОНУ!

Любов ╤ВАНЧЕНКО, кореспондент бородянсько╖ райгазети "Вперед".

*  Змiст


Нов╕ спектакл╕

Новор╕чний подарунок ки╖вського державного театру ляльок

Ледь утримався в╕д того, щоб додати слово "пересувного" чи, як колись називали театральн╕ трупи наших корифе╖в -- "мандр╕вного", бо як в╕домо, театр оч╕ку╓ ремонту колишнього к╕нотеатру "Дн╕про", прим╕щення якого нада╓ться йому. А на сьогодн╕ перебива╓ться в прим╕щенн╕ колишнього ПК автомоб╕л╕ст╕в, де ма╓ оф╕с, службов╕ прим╕щення, майстерн╕ ╕ репетиц╕йну к╕мнату. Дек╕лька електрооб╕гр╕вач╕в не в змоз╕ нагр╕ти залу, тому репетиц╕╖ перенесли в невеличку к╕мнатку, коли не збираються в каб╕нет╕ головного режисера.

Але лялькар╕ -- оптим╕сти цй романтики. Вони, одержуючи невелику зарплату, без спроб будь-якого протесту геро╖чно роблять сво╓: ставлять нов╕ вистави.

Недавня прем'╓ра "Новор╕чна чудас╕я, або Загадковий Яшка" за п'╓сою в╕домого дитячого письменника В.Нестайка у постановц╕ головного режисера театру засл.арт.Укра╖ни, засл.д╕яча культури Польщ╕ Ю.╤.С╕кала (художник -- О.П.Бурлюк, композитор -- засл.д╕яч мистецтв Укра╖ни Ю.В.Шевченко), стала чудовим новор╕чним подарунком для д╕тлах╕в.

Не переказуючи сюжету (в ньому окр╕м традиц╕йних Д╕да Мороза, Сн╕гуроньки ╕ Баби-Яги, д╕ють же Кося Вухань, ╖жачок Колько Ключка та загадкове ╕ та╓мниче створ╕ння на ╕м'я Яшка), скажу, що вистава в сво╖й основ╕ -- л╕рична, хоч ╕ не позбавлення гумору ╕ справжн╕х лялькових атракц╕он╕в. ╤ тут хочу одразу зазначити, що справжньою знах╕дкою п'╓си ╕ вистави став цей Яшка-Барабашка. В╕н мало д╕╓ на сцен╕, проте з'явля╓ться тод╕, коли треба комусь допомогти. В╕н вм╕╓ ╕ жартувати, й ╕рон╕зувати, ╕ робити дружн╕ приколи, проте головне для нього -- активне добро ╕ робить в╕н його без зайвого галасу, тихо ╕, я б сказав, непом╕тно, як ╕ личить справжньому позитивному геро╓в╕. Знаючи, що його зовн╕шн╕й вигляд непривабливий, в╕н не хоче ним псувати настр╕й оточуючим ╕ тому майже не з'явля╓ться на сцен╕.

Проте, незважаючи на вс╕ вит╕вки вередливо╖ Баби-Яги, як це й годиться в новор╕чн╕й казц╕, завдяки Яшц╕ ╕ Д╕дов╕ Морозов╕ усе зак╕нчиться добре: Сн╕гуронька побачить весну, а ╖жачок Колько Колючка, який взимку, як в╕домо, спить, матиме ун╕кальну можлив╕сть побачити Новор╕чне свято. Добро завжди переможе Зло -- цей висновлк повинн╕ засво╖ти глядач╕ ╕ з цим юн╕ душ╕ мусять жити, долаючи вс╕ перепони на житт╓вому шляху.

Тепер про винуватц╕в лялькового видовища. Дебют на столичн╕й сцен╕ художника-постановника О.П.Бурлюк засв╕дчив ╖╖ ориг╕нальну самобутн╕сть ╕ неабияке розум╕ння специф╕ки театру ляльок. Це в╕дчува╓ться в образних характеристиках ляльок ╕ вдалому вир╕шенню сцен╕чного простору. Чудова музика засл.д╕яча мистецтв Укра╖ни Ю.В.Шевченка стала дуже вагомою ╕ орган╕чною частиною яскравого лялькового видовища. А талант майстр╕в-ляльковод╕в В.Малиновського, Л.Ясиновсько╖, Г.Гусарово╖, Л.Куликово╖, О.Лозовсько╖, В.Русанова, А.Солошенка, засл.арт.Укра╖ни С.Зав╕ш╕, А.Чуркино╖, О.Цинлинсько╖ зд╕бно╖ молод╕ -- Р.Духницького, Л.Шевченко, С.Савенкова надав спектаклю чар╕вних барв ╕ подарував д╕тям могутн╕й заряд енерг╕╖, радост╕ ╕ над╕╖.

╤лля ПОВОЛОЦЬКИЙ.

*  Змiст


ДУХОВН╤ СКАРБИ

"Велика бо польза бува╓ в╕д учення книжного..."

Неоц╕ненн╕ культурн╕ надбання нашого народу, його духовн╕ скарби. Одним з них ╓ рукописна книга, поява яко╖ на ки╖вських християнством й принесла слово Боже й досягнення в╕зант╕йсько╖ цив╕л╕зац╕╖.

Вже в XI стол╕тт╕ було перекладено в грецько╖ мови "╤стор╕ю ╕удейсько╖ в╕йни" Йосипа Флав╕я, уривки з твор╕в Плутарха, Демокрита, Сократа...

Книга для читання, особливо л╕тописи й хрон╕ки, були багато оздоблен╕ великою к╕льк╕стю малюнк╕в-м╕н╕атюр, нав╕ть ц╕лими художн╕ми композиц╕ями.

Одному з найдосконал╕ших староки╖вських рукопис╕в "╤зборнику Святослава" виповнилось 925 рок╕в. В╕н був переписаний з под╕бного зб╕рника болгарського князя Симеона й м╕стив вибран╕ з багатьох книг тлумачення нерозум╕лих м╕сць ╢вангел╕я та статт╕ з граматики, поетики, ╕стор╕╖.

На однома ркуш╕ зображено родинний портрет Святослава. На передньому план╕ -- князь з княгинею та молодшим сином, на другому -- четверо дорослих син╕в. Кругловидий князь з довгими звислими вусами, як на мене, схожий на звичайного запор╕зького полковника.

Оздоблено книгу чотирма вишуканими м╕н╕атюрами.

На жаль, ця рел╕кв╕я створена давньоки╖вським митцем тепер перебува╓ в Москв╕.

Туди ж потрапило й написане 1164 року на Волин╕ т.зв."Добрилове ╢вангел╕╓". У його орнаментах вже в╕дчува╓ться народний струм╕нь, особливо у гармон╕╖ синього кольору з золотом. Та й павич╕ на м╕н╕атюрах неначе т╕, що й дос╕ живуть у розписах народних майстринь.

Зак╕нчу╓ стародавн╕й Ки╖вський автор свою коп╕тку працю зверненням до читача: "Браття й отц╕! Якщо трапляються де помилки, то виправте, читаючи, а не клен╕ть. Яко рад╕╓ жених наречен╕й, так рад╕╓ й переписувач, бачачи останн╕ аркуш╕".

Рукописна традиц╕я Волин╕ лишила у спадок ще одну перлину. Це -- ╢вангел╕╓ з села Троян╕вка, написане у к╕нц╕ XVI -- поч. XVII ст. Воно ╓ зразком по╓днання мистецтва Ренесансу з народним малярством.

Ун╕кальна доля ╕ншо╖ пам'ятки, в╕домо╖ як "Пересопницьке ╢вангел╕╓". Цей фол╕ант, написаний п╕зн╕м уставом на пергамент╕ в 1556--1561 роках, збер╕га╓ться в Центральн╕й науков╕й б╕бл╕отец╕ Укра╖ни ╕м. Вернадського. В╕н багато орнаментований, прикрашений високохудожн╕ми к╕лькакольоровими заставками, м╕н╕атюрами, ╕н╕ц╕алами в стил╕ В╕дродження.

Багатьом випало щастя побачити цю книгу вперше у грудн╕ 1991 року, коли на н╕й присягав президент Леон╕д Кравчук. Цю традиц╕ю п╕дтримав ╕ Леон╕д Кучма, таким чином "освятивши" нац╕ональну рел╕кв╕ю у статус╕ одного з символ╕в державност╕ Укра╖ни.

В╕ктор╕я РИБАЛКО.

На зн╕мках: Пересопницьке ╢вангел╕╓;

╢вангел╕ст Марко (╢вангел╕╓ з села Троян╕вки);

╢вангел╕ст Марко (Добрилове ╢вангел╕╓)

*  Змiст


"QUIA" -- виставка молодих ки╖вських художник╕в

У Виставочному зал╕ Ки╖всько╖ орган╕зац╕╖ Нац╕онально╖ Сп╕лки художник╕в Укра╖ни (вул.Велика Васильк╕вська, 12) в╕дкрилася виставка Молод╕жного об'╓днання Сп╕лки художник╕в. Вона назива╓ться "Quia"; слово це -- латинське, схоластичне; його значення -- "Тому що". На виставц╕ представлено твори десяти митц╕в -- художник╕в, скульптор╕в, граф╕к╕в. Незважаючи на молод╕сть, ╖хн╕ ╕мена вже досить добре знайом╕ ки╖вським глядачам. Кожен з учасник╕в "Quia" демонстру╓ не т╕льки майстерне волод╕ння обраним мистецтвом, але й репрезенту╓ власний, неповторний стиль, ориг╕нальне св╕тобачення.

Голова Молод╕жного об'╓днання -- ╤ван Пилипенко. Його роботи, створен╕ у вишукан╕й, н╕жн╕й кольоров╕й гам╕, нагадують мр╕╖, перекладен╕ на мову образ╕в ╕ символ╕в ("М╕ж небом ╕ землею"). Важливою постаттю в об'╓днанн╕ ╓ також скульптор Серг╕й Брильов. Його роботи звичайно ╓ невеликими за розм╕ром. Вважати ╖х "камерними", однак, важко. Художник вдало й неспод╕вано трансформу╓ складн╕ ф╕лософськ╕ проблеми в просторов╕ форми з каменю чи металу. Добре в╕дчуваючи специф╕ку р╕зних скульптурних матер╕ал╕в, Серг╕й Брильов контрастно з╕ставля╓ ╖х в сво╖х творах, досягаючи потр╕бного йому ефекту ("Поц╕лунок", "Ж╕ноча ос╕нь"). Скульптури Ганни Волошко часто в╕дзначаються ╖дкою ╕рон╕╓ю, яка здатна перейти у гротекс. З однаковою майстерн╕стю молода мисткиня створю╓ траг╕ком╕чну побутову сценку ("Вундерк╕нд") або умовну ситуац╕ю байки ("Спокуса"). Для граф╕ки Катерини Гутн╕ково╖ характерна тонка декоративн╕сть, витончен╕сть композиц╕╖, глибокий ф╕лософський зм╕ст ("Фонтан ╢динорог╕в"). Тенд╕тний ╕ прекрасний св╕т, створений художницею, вража╓, однак, сво╓ю прихованою силою. Антон╕на Дубрав╕на -- автор пейзаж╕в, яким притаманний тонкий л╕ризм. Художниця -- шаноблива споглядальниця природи, яка в╕дтворю╓ не ст╕льки ╖╖ красу, ск╕льки ╖╖ споконв╕чну та╓мницю ("Зимовий пейзаж"). Геро╖ скульптур Вадима Жуковського -- люди, як╕ роблять виб╕р. Художник, вт╕м, в╕дмовля╓ться в╕д перес╕чних житт╓вих ситуац╕й. Його персонаж╕ ╕снують у Всесв╕т╕ ╕ в╕чност╕ ("Св.Себастьян", "П╕кадор"). Твори Миколи К╕щука здаються ╕люстрац╕ями до середньов╕чних легенд, як╕ можуть бути заф╕ксованими у в╕дпов╕дних академ╕чних зб╕рках, а можуть ╕ не бути. Але нав╕ть тод╕ вони -- ╕снували, ╕ Микола К╕щук не ст╕льки "зна╓", ск╕льки "в╕дчува╓" ╖хню сумну красу ("Б╕ля р╕чки"). Художник ╓ автором л╕ричних пейзаж╕в. Для живописних полотен Юр╕я Ку╖ндж╕ характерна увага до деталей -- витончених др╕бниць, кожна з яких ма╓ складне символ╕чне значення. Художника приваблюють нап╕вказков╕ та ╕сторичн╕ сюжети ("Холодна скеля", "Золот╕ ворота"). Граф╕к Уляна Львова демонстру╓ на виставц╕ свою славетну сер╕ю роб╕т, створених до книги Делл╕я "Сади". Творам молодо╖ художниц╕ притаманна бездоганне в╕дчуття стилю, тонка декоративн╕сть ╕ одночасно -- легка, примхлива ╕рон╕я. ╤╖ "Сади" -- це чар╕вна, розумна ╕ трохи сумна "гра в рококо". Вт╕м, старовина Уляни Львово╖ -- не бездоганне в╕дтворення холодно╖, раф╕новано╖ краси мертвого минулого, нав╕ть не мр╕╖ про нього. Це, радше захоплення перед затишними коштовностями з "бабусино╖ скриньки" -- з т╕╓ю т╕льки р╕зницею, що роль скриньки тут гра╓ "позабиваний майорат", порожня садиба з нап╕взотл╕лими гобеленами ╕ нап╕встертими розписами ("Б╕л╕ голуб╕", "Гойдалка"). Твори Юл╕╖ Майстренко сповнен╕ символ╕в, ╕нод╕ м╕стичних ("Благословенний св╕т, народжений з лотоса"), ╕нод╕ -- просто витончено-красивих ("Перлина").

Оксана ЛАМОНОВА.

*  Змiст


Поетичн╕ роздуми старого вчителя

У галере╖ "╤рена" в╕дкрилася виставка твор╕в ки╖вського художника Олега Животкова -- його живопис та граф╕ка. Представлен╕ роботи охоплюють майже п'ять десятир╕ч. Пор╕вняно невелика за обсягом експозиц╕я яскраво в╕дтворю╓ творчий шлях митця, починаючи з 1949 р. Разом з тим виставка в "╤рен╕" дуже камерна, затишна. Художник обрав для не╖ роботи, як╕ особливо дорог╕ для нього.

Олег Животков народився у 1933 р. в Ки╓в╕. Зак╕нчив Ки╖вську художню школу ╕м.Т.Г.Шевченка ╕ Ки╖вський державний художн╕й ╕нститут (зараз Укра╖нська Академ╕я мистецтв). З 1976 р. в╕н працю╓ викладачем малюнку, живопису та композиц╕╖ в республ╕канськ╕й художн╕й школ╕ ╕м.Т.ГШевченка. Багато в╕домих художник╕в укра╖нсько╖ сучасност╕ з горд╕стю називають себе його учнями.

Олег Животков не просто збер╕га╓ в╕рн╕сть ф╕гуративному принципу зображення; в╕н належить до реал╕ст╕в старшого покол╕ння, майстерност╕ яких можна т╕льки по-хорошому позаздрити. Але мета Олега Животкова -- не просто, тобто фотограф╕чно, в╕дтворити навколишню реальн╕сть. В╕н -- справжн╕й художник, отже -- поет. Саме тому серед його улюблених жанр╕в --пейзаж. Р╕вно п╕встор╕ччя тому, 16-р╕чним, Олег Животков створив романтичну "Н╕ч над Дн╕пром". Протягом п'яти десятил╕ть художник збер╕гав в╕рн╕сть цьому жанров╕, пов╕ряючи йому сво╖ в╕дчуття ╕ спод╕вання. Серед пейзаж╕в Олега Животкова -- поетичн╕ пастел╕, присвячен╕ старому Ки╓ву, бол╕сно напружен╕ чорно-червон╕ "Заходи сонця" ╕ останн╕ -- перламутров╕, прозор╕, що належать швидше царству мр╕й, ан╕ж реальност╕. Олег Животков -- майстер портрету. Його улюблен╕ модел╕ -- близьк╕ художнику люди, яких в╕н зображу╓ з надзвичайною теплотою.

Оксана ЛАМОНОВА.

*  Змiст


"Веч╕рн╕й Ки╖в".  19 сiчня 1999,  Недiля,  сторiнка 3