ПОРАДА

Мислення в чорно-б╕лих фарбах. Якщо якась ситуац╕я не повн╕стю в╕дпов╕да╓ тому, як ж╕нц╕ хот╕лося б цього, ╖й зда╓ться, що вона зазнала повно╖ поразки. Припуст╕мо, вона довго шукала п╕дходящу роботу, нарешт╕ знайшла, проте зарплата ╖╖ не зовс╕м влаштову╓. ╤ зам╕сть того, щоб погодитися на пропозиц╕ю ╕ прагнути добре зарекомендувати себе у ф╕рм╕, а пот╕м попросити п╕двищення зарплати, ж╕нка в╕дмовля╓ться в╕д пропозиц╕╖ ╕ вважа╓, що вже н╕коли не знайде добро╖ роботи.

Звичка робити передчасн╕ висновки згубила не одну ж╕нку. ╢ безл╕ч дам, як╕ не запрошують чолов╕к╕в додому лише тому, що впевнен╕: т╕льки-но ╖хн╕й обранець д╕зна╓ться про номер квартири, так одразу почне кожно╖ ноч╕ з'являтися нап╕дпитку ╕ вимагати ╕нтимних послуг. ╤ що ви дума╓те? Так╕ ж╕нки здеб╕льшого залишаються самотн╕ми.

Застосування негативного ф╕льтру в╕дбува╓ться тод╕, коли ж╕нка засвою╓ т╕льки негативну ╕нформац╕ю: слово критики здатне звести нан╕вець ус╕ похвали, як╕ перед тим прозвучали. Добре н╕бито не зарахову╓ться, гра йде лише на поразку. До поганого настрою в такому раз╕ додаються неврози ╕ нав╕ть депрес╕╖.

Використання методу "перевернутого телескопа" ма╓ м╕сце тод╕, коли ж╕нка не пом╕ча╓ того, що поруч ╕ чого можна досягти, а ╓диною г╕дною справою життя вважа╓ надмету. Зверн╕ть увагу: серед неохайних ж╕нок чимало таких, як╕ не згодн╕ щодня робити бездоганний мак╕яж ╕ зач╕ску, стежити за модою, займатися г╕мнастикою ╕ зустр╕чатися з чолов╕ками, не схожими на Алена Делона. ╤м подавай розумного, красивого, неодруженого, романтичного, готового годувати п'ятьох чужих д╕тей -- ╕ жоден ╕нший не п╕дходить. Насл╕док, як правило, сумний.

Звичка брати всю провину на себе. Якщо у тако╖ матус╕ дитина на вулиц╕ впала, вона зводить себе докорами: "Я погана мат╕р, я винна в тому, що моя дитина забилася". Якщо чолов╕к прийшов п'яний, так╕й ж╕нц╕ зда╓ться, що напився в╕н саме тому, що вона погана дружина й господиня.

Рецепт в╕д "нелюбов╕ до себе" простий -- любити, поважати, схвалювати ╕ п╕дтримувати себе. Порад тут чимало: купити гарн╕ парфуми, п╕ти у в╕дпустку, по╖хати на море ╕ завести курортний роман, а п╕сля повернення п╕ти на курси англ╕йсько╖ мови, роз'╖хатися, нарешт╕, ╕з свекрухою, але головне -- част╕ше говорити соб╕: "Я -- найчар╕вн╕ша ╕ найприваблив╕ша". ╤ невдовз╕ станете саме такою.

  Змiст

* С╕к чорно╖ смородини зм╕шати з теплим кип'яченим молоком. Вживати по столов╕й ложц╕ 6 раз╕в на день.

* Чорну редьку нар╕зати, посипати цукром. Пити с╕к, що утворю╓ться, по столов╕й ложц╕ кожно╖ години.

* При бронх╕т╕ сл╕д узяти 500 г подр╕бнених волоських гор╕х╕в, 300 г меду, 100 г соку алое, с╕к чотирьох лимон╕в. Зм╕шати, вживати по столов╕й ложц╕ трич╕ на день за 30 хвилин до ╖ди. Д╕тям -- по одн╕й чайн╕й ложц╕.

* На склянку води беруть дв╕ столов╕ ложки корен╕в алте╖ л╕карсько╖, гр╕ють на водян╕й бан╕ 30 хвилин, 10 хвилин настоюють, проц╕джують. Приймати гарячим по п╕всклянки 3-4 рази на день п╕сля ╖ж╕.

* На склянку окропу по 25 г кв╕т╕в чорно╖ бузини, ромашки л╕карсько╖, липи серцелисто╖ ╕ трави м'яти перцево╖. Настояти, закутавши, годину. Вживати 2-3 рази на день.

* Склянку св╕жого морквяного соку зм╕шати з к╕лькома ложечками меду. Вживати по столов╕й ложц╕ 4-5 раз╕в на день.

Народн╕ рецепти з╕брала Руслана Н╤КОЛА╢НКО.

  Змiст

  Змiст

Другий Святвеч╕р, або Голодна кутя випада╓ на 18 с╕чня. В╕н проходить не з такими урочистостями, як перший. Землю в хат╕ не застеляли соломою, на ст╕л не клали с╕но, але страви на стол╕ стояли майже т╕ сам╕, що й 6 с╕чня. Були т╕льки ╕нш╕ обряди ╕ звича╖.

Увесь день (18 с╕чня) в╕руюч╕ люди н╕чого не ╖ли -- постилися. А до столу готували т╕льки п╕сн╕ страви.

Перед вечерею господар заходив до стайн╕ й д╕лився з╕ сво╓ю худобою хл╕бом. Для того деяк╕ господин╕ пекли спец╕альн╕ паляниц╕, як╕ господар ламав у стайн╕ ╕ обд╕ляв худобу. Дехто пригощав худобу варениками. ╤снувало пов╕р'я, що з Божо╖ вол╕, худоба може поговорити м╕ж собою к╕лька хвилин лише раз на р╕к -- увечер╕ на другий Святвеч╕р.

Перед вечерею батько чи мати зубцем часнику писали у хат╕ хрестики на ус╕х чотирьох ст╕нах. Хрестики також ставили на одв╕рках в╕кон ╕ дверей. Т╕ хрестики мали обер╕гати всю с╕м'ю в╕д злих дух╕в ╕ додавати здоров'я. По деяких селах, де хати стояли близько в╕д р╕чки чи потоку, д╕вчата п╕сля вечер╕ б╕гли до води поворожити. У цей час вс╕ р╕чки вкрит╕ кригою. Але були м╕сця, де вода не замерзала. Це могли бути ополонки для набирання води та полоскання б╕лизни, чи щоб гуси мали де покупатися. Д╕вчата заздалег╕дь шукали таких ополонок, а ╕нод╕ й сам╕ прорубували ╖х. Одразу п╕сля вечер╕ вони б╕гли на р╕чку ╕ з дна потоку виймали кам╕нчика, який пом╕щався у жмен╕. У хат╕ д╕вчата уважно розглядали його. Якщо траплявся горбатий кам╕нь, то й чолов╕к, на жаль, мав бути з ганджем. Кривий кам╕нь -- бути за кривим. За в╕дт╕нками кольору ворожили, як╕ в судженого будуть кучер╕. У вод╕ та ще й у сут╕нках кам╕нчика довподоби не вибереш. До того ж за пов╕р'ям не в╕льно було перебирати, бо й хлопц╕ почнуть перебирати д╕вчатами. Д╕вчата ворожили гуртом ╕ п╕сля цього йшли щедрувати. Щедрували лише сам╕ д╕вчата. Мал╕, шк╕льного в╕ку, ходили по тро╓, четверо. Д╕вчата на виданн╕ збиралися у великий гурт ╕, найнявши с╕льських музикант╕в, щедрували з музикою. Малеча заробленими гр╕шми д╕лилася м╕ж собою, доросл╕ д╕вки зароб╕ток в╕ддавати на якусь благочинну ц╕ль.

У п╕снях-щедр╕вках уже р╕дко згаду╓ться про народження ╤суса Хреста, а част╕ше сп╕ва╓ться про Хрещення в р╕ц╕ Йордан╕.

Окр╕м основно╖ щедр╕вки д╕вчата щедрували й парубкам. Щедрувальники на в╕дм╕ну в╕д колядник╕в ходили без з╕рок ╕ зв╕зд.

На Святвеч╕р т╕, хто жив близько б╕ля р╕чки чи пот╕чка, ходили вмиватися крижаною водою. Це мало дати здоров'я на весь р╕к.

Водохреща або Йордань

Колись на Йордань (19 с╕чня) воду святили у р╕чках та потоках. З кожно╖ хати мусив хтось п╕ти до церкви, а з церкви по свячену воду. ╤шли з банками та дерев'яними коновками. У потоц╕ води вистачало вс╕м. Свячено╖ води повинн╕ були попити вс╕ члени родини, вмочивши перед тим у не╖ три пальц╕ ╕ трич╕ перехрестившись. Це в╕дганяло в╕д людини нечисту силу ╕ давало здоров'я. За тим господар хати брав кропило (а кропило колись мусило бути в кожн╕й хат╕) ╕ кропив ус╕ хатн╕ прим╕щення: с╕ни, комору, а також стодолу, стайню, подв╕р'я, садок. Решту води наливали в якусь посудину ╕ тримали ц╕лий р╕к -- про всяк випадок. П╕сля цього ритуалу родина сн╕дала.

Водохрещею зак╕нчувались Р╕здвян╕ свята. Спалювали й д╕духа на "теплий дух, щоб покинути кожух". ╤ хоч зима ще лютувала, але дарма, бо вже йшлося не до Р╕здва, а до Великодня...

Романа КОБАЛЬЧИНСЬКА,

етнограф.

  Змiст